Бошки Шишки гибрид МАРИХУАНА Amnesia Зима

Але, ваще, чую, що з вами сьо я мітаться буду вайбом! Тут я вам розповім, як я зібралась і закладки поставила, живчикам! Ха-ха!

Отак сиджу я одного дня в під'їзді, повненька пачечка геро у кишені, ще грошей у кишені не зосталось, а розпорядок сьогодні лютував. Глянула я в дзеркало, а там мене по-своєму глузуюче гризло – чорні круги під очима, нездоровий колір шкіри, виглядала я, м'яко кажучи, не презентабельно. І тут, як на зло, замітала на дорозі ті дурні студенти, всі з вайбом, на них і горе в печінку, і голіву не болить, і ще й дзеркала у них не розсипаються!

Вирішила я взяти судьбу в свої руки і думаю: чому б не покурити шишки марихуани? Дурні не тільки втрачають голову через трубку, а й від шишок – телепортуються до інших галактик!

То я пішла в шукацьки закладок. Поки їхала вдоволена по місту, думала я, як бути, адже я ще ніколи не куряла шишки. Але всіму свій час, я ж не розумниця з віджетами. Отак дійшла я до ділового центру, де наїжачка стайка з герами обрабувала. Я лізу туди, як Друга світова війна, і думаю собі, кораул, кораул, але мені на зустріч виходить чувак, весь в темному із розчіскою в бічині. Виявляється, це метчик в діло. Я вінувала йому своє побажання і показую гроші. Він усміхається, я так усміхаюся, що аж гризло іскриться!

Але він не шарить, що мені за шишки покупати, і тому ми пішли обдолбатися в кафе, щоб порадитися. Я сиджу, дивлюся на його шкірніцах, мию хлібом руки, тримаючи в руках меню, а він мені такий: “На фоловер порадиш?”. Я нічого не розумію, але кажу: “Окей, давай на фоловер”. Замовив він все, що треба, я замовила все, що треба, і почали сидіти, жувати, пити чай.

Сиджу я така в кафе, обдолбана я, глини галюциногенної, аж бачу в свої очі, що стіл мене чорний вежникобитник хоче з'їсти. Кажу метчику: “Ти теж чорні вежникобитники бачиш?”. Він відмовляється, а говорить, що бачить зайців. Ха! Я кажу йому: “Дебілизм, мій друже, зайців не буває, є тільки чорні вежникобитники!”. Він мені посміхається і каже, що хоче курнути і взагалі.

Ми виявляємося в якомусь парку, де уже темно й страшно, а вимикачів не видно. Метчик виходить з рюкзаком, а я йому такий: “Що ти з рюкзаком зробив?”. А він мені: “Сам купила, сам пливи!”. Знайшовся в мене рюкзак, а в ньому шишки марихуани! Оля-ля! Як я раділа, що скінчилось мучення. Ми закурили шишку через трубку, затянулись і відразу гризло стало зелене, а квадратними очима все бачить!

Сиджу в кущах, а переді мною гігантський гризло. Я дивлюся на нього, а він дивиться на мене, і так сидимо, поки не відрубаємося. Вайб нас був рожевий, одно слово, ну-ну.

Але мій настрій вийшов із червоного пластику, коли я згадала, що було ще одне покликання! Мені треба було зібрати стекловату, щоб зробити сахарну вату. Бо навіщо купувати, коли можна самому зробити, вірно? А от де її брати, не знала я, бо в магазинах такого нема. Тут метчик мені каже, що знає, як зібрати стекловату з вікон. Хлопець хоч і метчик, але цікава в нього інформація. Взяли ми купу пляшечок, рукавички резинові, і почали зібирати стекловату. Ми обходили будинки, якась тітка перед прибиранням уподобала викидати вікна разом з будинком. А ми там, сімранізуючі, заростені віконами, які їм зрішта були в дошку по вуха!

Після героїну-шампанського, авантюр зі стекловатою, я так обдолбана була, що відрубаюся одразу, як зирну в ліжко. Але перед сном я згадую себе сумна, що шишок стало не залишилося, але сахарну вату я зробила! І нажаль, якась половинка ліжка мене насвистує і каже: “Та й зробила б ти щось корисне, замість цього дурниць!”. Взагалі історія, історія...

Будни гопника не зрасли вокруг бутылки пива. Нам больше нужны закладки, чтобы уйти от реальности и погрузиться в безумный мир трипов. Так что, я и мой приятель решили отправиться в очередной поход по дурке, чтобы набраться кайфа и весело провести время. Я знал одну бодягу, которая точно зарядит нас энергией и отведет в страну наркотических приключений - марихуана.

Наши шмары всегда были в курсе, где достать качественные шишки по доступной цене. Одна фигарь шепнула нам про чувака по кличке "Джокер", который всегда был в центре разговоров наркосубкультуры. Он был настоящим профи в этом деле и всегда готов был помочь друзьям с закладками. Как только мы связались с ним, наш поймал приход и мы сорвались за марихуаной.

Договорились на встречу возле дискотухи, чтобы не выделяться и не попасть под глаза бандюков. Джокер пришел на коротышке, вышел из темноты и в руках держал наш долгожданный груз - пакет с шишками марихуаны. У меня сердце бешено галопом стучало, когда я получила этот тайный подарок от него. Не могу объяснить, какую радость я испытала на тот момент.

После этой встречи мы поспешили домой, чтобы сделать первый залп. Шишки легли на душу, и мы отправились в своём музыкальном путешествии. Попперсы, слоупок и другие пляски со смертью уже не интересовали. Все мысли были о кайфе, который так жаждешь поймать и не отпускать.

Дни стали тусклыми, а ночи - яркими и сумасшедшими. Каждую минуту мы пропадали в дурке и погружались в космические пространства.

Но настал момент, когда все утопали в длинных глубинах галлюши. Решили мы съездить на море и отдохнуть на природе в палатках. Чтобы взять с собой запас шишек, чтобы не быть в суете, нашему другу пригодилась его связь с местным наркодилером.

Вскоре у нас были все необходимые пожитки: палатки, спальные мешки, а также запаслись шишками и разными закладками на всякий случай. Итак, полные нереальных ожиданий, мы отправились на море в нашем стареньком жигуле.

Навстречу нам смеялось прекрасное летнее солнце, а в воздухе чувствовался запах свободы и приключений. Мы разбили палатки, обустроились на природе и принялись за праздник сознания. Шишки, духи моря и легкий бриз - все это создавало неповторимую атмосферу свободы и беззаботности.

Так мы отдыхали несколько дней, словно на вершине планеты, пока не пришло время покидать этот рай. Мы собрались, сделали последний залп и отправились обратно в реальность, оставив позади незабываемые моменты и счастливые глаза.

Теперь, когда вспоминаю те дни, сердце сворачивается от ностальгии. Те моменты были настоящими заклинаниями, которые гипнотизировали нашу душу и оставили след в сердце.

Надеюсь, вы тоже почувствовали частичку моего наркотического путешествия и окунулись в мир молодежного гопничьего сленга. Зарядитесь позитивом и поймайте свои закладки в настоящей жизни. Ведь каждый из нас хочет найти свое море отдыха, даже если это лишь краткий приход.